Семенко І. В.

Тема виступу: «Особистісно-зорієнтований підхід до розвитку особистості дитини на основі впровадження в практику роботи ідей Василя Сухомлинського»

Працюючи в умовах авторитарної школи, вчитель В.О. Сухомлинський ділився своїм досвідом співпраці з молодшими школярами, гасло якого зараз формулювалося б як гуманізація, демократизація, індивідуалізація навчання. Вже тоді в педагогічній системі В.О. Сухомлинського були наявні такі ознаки особистісно-орієнтованого навчання:

• зосередження уваги на потребах учня;
• переважання навчального діалогу;
• співпраця, співтворчість між учнями і учителем;
• турбота про фізичне та емоційне благополуччя учнів;
• стимулювання розвитку і саморозвитку учня.

У наш час особливе занепокоєння викликає загострення суперечностей між новими цілями школи, спрямованими на гуманізацію педагогічного процесу, визначення особистості учня як найвищої цінності, та невмінням певних вчителів працювати в режимі гуманних стосунків.

Сучасна школа, яка використовує особистісно-орієнтовані технології, наслідуючи В.О. Сухомлинського, має на меті досягнення особливого психологічного клімату, в умовах якого дитина почувала б себе комфортно. Основні засоби – ті ж, що і в «Школі радості»:

• неформальне спілкування педагога з учнями не тільки в позаурочний час, але й під час уроків;
• переважання позитивних оцінок, іноді повна відмова від оцінок;
• увага до позаурочного життя школи (походи та екскурсії, театр, гуртки);
• головний критерій в роботі вчителя – терпіння та любов до дітей;
• активна участь батьків у житті школи;
• дружні стосунки між дітьми в класі, які не залежать від навчальних успіхів, тощо.

Одна із найважливіших потреб людини – радість спілкування, емоційно-чуттєва насиченість відносин між людьми, яка має велике значення  для навчання та виховання молодших школярів.

В своїй роботі я намагаюся в школі бути завжди поряд з дитиною, оберненою до неї обличчям, очі на рівні очей, часом доторкнутися до руки вихованця, що немов гарантує маленькій людині почуття психологічного комфорту, впевненості та захисту. Намагаюся слухати дітей уважно, не перебиваючи, не забивати дітей власними міркуваннями та зауваженнями. Це допомагає дитині розібратися у власних думках та переживаннях і водночас відчути увагу вчителя до своїх проблем. Тоді поділена радість подвоюється, а поділене горе зменшується вдвічі: дитина розкривається, відчувши позитивне ставлення до себе з боку вчителя, стає здатною сама просуватися у вирішенні своєї проблеми.

Формуванню позитивної «я-концепції» сприяє і плідна робота з батьками, бо ж, за словами В. О. Сухомлинського, «…у відносинах добра, злагоди, взаємної допомоги та підтримки, духовної єдності і щирості, довіри і взаємної поваги батьків перед дитиною якраз і розкривається все те, на чому утверджується її віра в людську красу, її душевний спокій, рівновага».

«Учительська професія – це людинознавство, постійне проникнення у складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється…», - писав В. О. Сухомлинський. Людинознавчий підхід є відображенням демократизації і гуманізації шкільного життя, коли в центрі уваги педагога – кожна дитина з її індивідуальними особливостями. Особистісний підхід до навчання і виховання молодшого школяра створює умови для всебічного впливу на дитину, усвідомлення рівня її знань, рівня сформованості рис характеру, компонентів світогляду.

Плануючи свою роботу, я застосовую такі прийоми та методи навчання і виховання: «Прогнозування», «Кубування», «Літературний портрет», «Дебати», «Самопостановка питань», вправи на само- та взаємоконтроль. У своїй педагогічній діяльності використовую різні форми і методи роботи з учнями свого класу. Це і виховні бесіди, години спілкування, особистий приклад, тематичні уроки з літературного читання, уроки Пам’яті. Наша школа є опорною школою, яка працює за педагогічними ідеями В. О. Сухомлинського, тому до питань морального виховання дітей підходимо комплексно. У закладі проводяться різні форми позакласної роботи.

Завдання школи нового тисячоліття – готувати дітей до умов світу, що швидко змінюються, формувати вміння, визначити проблему, знаходити якомога більше варіантів її вирішення та свідомо виділяти найбільш вдалий для себе, шукати, знаходити й ефективно використовувати необхідну інформацію. Пророчі слова щодо цього знаходимо у Василя Олександровича: «Світ вступає у століття людини. Більш, ніж будь коли, ми зобов’язані думати про те, що ми вкладаємо в душу людини»

З досвіду роботи

Семенко Ірини Василівни