Павлюк К. В.

Тема виступу: «Естетичне виховання школярів на  основі використання педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського»

Краса – могутнє джерело моральної чистоти, духовного багатства,

фізичної досконалості. Найважливіше завдання естетичного виховання –

навчити дитину бачити в красі навколишнього світу духовне благородство,

доброту, сердечність і на основі цього утверджувати прекрасне в собі.

В. О. Сухомлинський

Насолода життям, відчуття радості буття – неодмінний елемент самоутвердження людини у світі, її щастя. Розвиток естетичної сфери свідомості впливає на інші почуття і погляди людини, підвищує емоційну чутливість до всіх явищ життя. Й молодший шкільний вік – відповідальна пора формування естетичних цінностей особистості. Саме в цей період закладаються переконання, принципи поведінки, якими керується людина у спілкуванні з іншими. Складним і відповідальним завданням вихователів є таке виховання учнів, де головним принципом життя людини стають її моральні переконання.

Виховне значення в житті дитини має практично все: вигляд класного приміщення, охайність вчителя, форма особистих відносин і спілкування, умови праці і розваг – все це або привертає дітей, або відштовхує. Завдання полягає не в тому, щоб дорослі організували для дітей красу навколишнього середовища, в якому вони живуть, вчаться, працюють, відпочивають, а в тому, щоб залучити всіх дітей в активну діяльність по творенню і збереженню краси. Я розумію, як важливо поєднувати в процесі естетичного виховання всю сукупність різноманітних засобів і форм, що будять і розвивають в школярів естетичне відношення до життя, до літератури і мистецтва, історії та культури. Під час уроків звертаю увагу не тільки на зміст шкільних предметів, але і на засоби дійсності, на чинники, що роблять вплив на естетичний розвиток особистості. Одним з таких чинників є естетизація середовища. Виконуючи вимоги Державної національної програми «Освіта»,  прилучаю учнів до літератури, музики, образотворчого мистецтва, надбань народної творчості,намагаюся забезпечити художньо-естетичну вихованість молодших школярів.

Змістові орієнтири естетичного виховання молодших школярів охоплюють:

• розуміння краси в навколишній дійсності, природі, трудовій діяльності, як у школі так і за її межами;
• елементарне тлумачення змісту творів мистецтва, емоційне сприймання різних видовищ тем, кінофільмів, вистав, концертів, архітектури, пам’яток культури, вияв пошаннього і дбайливого ставлення до них;
• розвиток нахилів до художньої творчості (виразне читання, малювання, ліплення, аплікація) творчої фантазії, гумору;
• додержання елементів культури поведінки, прагнення до охайного вигляду, художнє оформлення класної кімнати;
• уявлення про негарні вчинки, розв’язність, прийняття неохайності й нечепурності у зовнішньому вигляді.

Естетика поведінки і зовнішнього вигляду, – не менш значущий чинник естетичного виховання. Тут істотний вплив на дітей надає безпосередньо особа вчителя. В своїй роботі дотримуюсь правил, що вчитель впливає на вихованців всім своїм зовнішнім виглядом. В його костюмі, зачісці виявляється естетичний смак, відношення до моди, яке не може не впливати на смаки учнів. Модний і в той же час діловий стиль в одязі, відчуття міри в косметиці, виборі прикрас допомагають формувати у дітей правильний погляд на співвідношення зовнішньої і внутрішньої краси людини, виробляти у них «етично-естетичний критерій гідності людини». Естетичне виховання учнів розпочинаю з першого класу  в процесі вивчення мови, доступних літературних творів, а також на уроках співу, малювання і природознавства. Основний напрям цієї роботи відбувається під час практичного ознайомлення дітей з різними видами мистецтва, привчання до їх естетичного сприйняття і простих естетичних думок. Розумію, що в рішенні вказаної задачі велику роль виконують художня підготовка самого вчителя. Йому необхідно володіти умінням красиво писати, виразно і емоційно читати вірші і розповіді, добре проводити уроки співу, володіти навиками музичного і образотворчого мистецтва. Художня підготовка вчителя і його компетентність в різних видах мистецтва не тільки породжують у дітей внутрішню суперечність між наявним і необхідним рівнем їх естетичного розвитку, але і порушують у них потребу в залученні до мистецтва. Розвиток особистості молодшого школяра здійснюю різноманітними засобами у системі естетичного виховання:

• творами образотворчого мистецтва. Під час споглядання картини чи скульптури, в дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, «домальовує» зображає, бачить за картиною події, образи, характери;
• музикою, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу дитини, на її поведінку;
• художньою літературою. Головним виразником естетики в літературі є слово. Залучаю, як засіб естетичного розвитку особистості, український фольклор, зокрема, українські народні казки;
• театром, кіно, телебаченням, естрадою, цирком. Цінність їх у тому, що крім змістової частини, вони об’єднують у собі елементи багатьох видів мистецтва (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю);
• поведінкою і діяльністю школярів. Достойні вчинки учнів, успіх в навчанні, праці, спортивній, громадській, художній діяльності  стають предметом обговорення з естетичних позицій;
• природою: її красою в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і невинній природі;
• фактами, подіями суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна частота й фізична досконалість стають предметом обговорення з учнями.

Таким чином можна зробити висновок про те, що важливе значення для підвищення рівня естетичного виховання молодшого школяра має естетичний досвід, самого вихователя, який будується на єдності естетичних знань і естетичної діяльності. Щоб допомогти дітям набути цього досвіду, слід прилучати їх до різних видів мистецтва, збагачувати зміст явлень про прекрасне, розвивати творчість школярів, використовуючи різні форми роботи. Необхідно вчителям мобілізувати всі можливі доцільні засоби і методи для здійснення естетичного виховання дитини. Продумана система естетичного виховання учнів у кожному класів, у кожній групі, школі сприяє збагаченню духовної культури дитини, формуванню високих моральних якостей.

З досвіду роботи

Павлюк Катерини Вадимівни