Коробка Т. Б.

Тема виступу: «Формування читацької компетентності молодших школярів»

Сутність літературної освіти молодшого школяра полягає в розвитку інтелектуальної та емоційної сфери кожного учня, повноцінних навичок читання, мовлення, ознайомленні школярів з дитячою літературою в поєднанні жанрових форм, авторської і тематичної розмаїтості, у художньо - естетичному освоєнні тексту і дитячої книжки, у формуванні творчих здібностей.

В.О.Сухомлинський зазначав, що людина, для якої книжка вже в дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, пензель для художника, ніколи не відчує себе обділеною, спустошеною.

Як навчити дитину любити читання? Навчити складному мистецтву читання і розуміння книги дуже важко. Книга вводить дитину у саме складне в її житті – світ людських почуттів,радощів і страждань, стосунків,мотивів, думок, вчинків,характерів. Книга вчить «вдивлятися» в людину, бачити і розуміти її, виховує людяність. Неабияке значення має книга і в інтелектуальному розвитку дитини.

Сучасна шкільна бібліотека повинна формувати у дитини навички грамотності читання й безперервної самоосвіти. Дітей потрібно заохочувати користуватися бібліотекою з раннього віку, так як це збільшує вірогідність того, що вони  звертатимуться до її послуг і в подальшому. Шкільна бібліотека, більш ніж  будь-яка  інша, наближена до дитини. У публічну дитячу бібліотеку дитина піде у тому випадку, якщо в неї уже сформована потреба в читанні. Включеність у життєвий простір дітей і навчальний процес школи роблять роботу бібліотеки особливо важливою.

Шкільна бібліотека – це особливе середовище, територія для інтелектуального та культурного розвитку. Бібліотекар виступає у ролі навігатора у сучасному інформаційному світі, як організатор колективної та індивідуальної діяльності.

Система роботи шкільного бібліотекаря сприяє реалізації основних завдань школи, забезпечує ефективність заходів, наступність і послідовність навчально-виховного процесу, сприяє доцільному вибору напряму роботи, відповідність вимогам часу.

В своїй роботі реалізуємо основні важливі завдання, які сприяють вихованню в учнів культури читання, формуванню вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, довідковими посібниками. Невіддільним в діяльності бібліотекаря є розвиток творчої думки учнів, їх пізнавальних здібностей та інтересів, сприяння успішному засвоєнню учнями навчальних програм.

Широкий спектр діяльності, використання різноманітних форм і методів роботи забезпечує підвищення інформаційної, освітньої, культурологічної, пізнавальної, інтелектуальної освіченості школярів, сприяє розширенню читацьких інтересів, формуванню у дітей стійкої потреби у книзі.

Також, спільна діяльність шкільного бібліотекаря з учнями, педагогами позитивно впливає на виховання у дітей любові до книги, бережливого ставлення до неї, формування та розширення пізнавальних інтересів школярів.

Робота шкільного бібліотекаря спрямована на формування і збагачення інтелектуального розвитку особистості, виховання почуття національної гідності, підвищення інтересу до культури та історії українського народу, бажання примножувати його здобутки.

Саме тому дитяча   книга - це не просто джерело інформації. Це привід для роздумів, спілкування, вибору самостійної життєвої позиції, ідеалу.

Духовність і доброта, взаємоповага і взаємодопомога, глибоке розуміння істинних цінностей людського життя, уроки моралі так необхідні сучасній молодій людині.  .

Шкільна бібліотека - те місце в школі, де зароджуються яскраві думки, почуття; шкільна бібліотека - це центр духовної культури, де закладається духовне здоров’я нації. Шкільна бібліотека - це центр духовного становлення особистості, духовної культури учнів, надбань вітчизняної і світової культури.

Наша система роботи сприяє реалізації основних завдань школи, забезпечує ефективність заходів стосовно віку та інтелектуально-морального потенціалу вихованців, наступність і послідовність навчально-виховного процесу, сприяє доцільному вибору напряму роботи, відповідність вимогам часу, тому що базується на цінностях, які через історію, культуру, мову, звичаї, побут українського народу покликані формувати виховні ідеали.

На важливу освітню і виховну роль художньої літератури вказував К.Д. Ушинський. Він радив дивитися на кожний художній твір «як на вікно, через яке можна показати дітям той чи інший бік життя».

Бібліотека з фондом літератури, довідково-бібліографічним апаратом допомагає виховати у учнів потребу самостійно читати, формує літературні інтереси. Незважаючи на всі зміни, що відбуваються в інформаційному просторі, бібліотека завжди має залишатися осередком духовного становлення дитини.

Сьогодення вимагає від роботи шкільного бібліотекаря наповнення бібліотеки новим змістом, тому ми окреслили нові напрямки роботи з тим, щоб досягти поставлених завдань. Серед них :

- підвищення інформаційної, освітньої, культурологічної, виховної, пізнавальної, інтелектуальної функції шкільної бібліотеки, які включають найповніше інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу;

- забезпечення реалізації таких принципів функціонування шкільної бібліотеки, як пріоритет читацьких інтересів, глибоке і кропітке їх вивчення шляхом анкетування та співбесід й задоволення відповідно до можливостей бібліотеки; формування у дітей стійкої потреби у книзі;

- підвищення бібліотечної культури учнів засобами бібліотечно-бібліографічних уроків, проведення тижня книги; оновлення змісту, форм і методів індивідуальної та масової роботи з читачем;

- спільна діяльність шкільного бібліотекаря з учнями, педагогами, батьками щодо популяризації книги, задоволення інформаційних потреб книгокористувачів;

- систематична робота із збереження, зміцнення та розширення книжкового фонду бібліотеки за допомогою краєзнавчих матеріалів, літературних доробок місцевих авторів; розширення фонду засобами проведення доброчинної акції «Подаруй книжку шкільній бібліотеці»;

- піднесення іміджу шкільного бібліотекаря, доведення значимості його праці у навчально-виховному процесі школи;

- зміцнення матеріальної бази шкільної бібліотеки.

У бібліотеці нашої школи створена невимушена дружня атмосфера спілкування з маленьким читачем, викликана обопільним інтересом до книги. Бібліотекар – це посередник між читачем і книгою, читачем і письменником. Тому ми вважаємо,що вплив бібліотекаря на читання дитини можливий лише в тому випадку, якщо читач бачить в ньому доброго, розумного співрозмовника,знавця книг, до якого можна звернутися по допомогу.

У своїй практиці ми використовуємо методи індивідуального та масового керівництва читанням та їх форми. В основі індивідуального методу керівництва читанням – врахування індивідуальних читацьких особливостей дитини.

У повсякденній роботі широко впроваджуємо рекомендаційні бесіди, бесіди  про прочитане, індивідуальні консультації біля книжкових виставок. Під час рекомендаційної бесіди, ми не тільки допомагаємо обрати конкретну книгу, а й викликаємо у читача інтерес до неї, створюючи відповідну установку на її сприйняття.

Намагаючись закріпити та поглибити у дітей емоційні враження та знання, які вони отримують, читаючи книги, проводимо з ними бесіди про прочитане. Такі бесіди дозволяють зрозуміти рівень та якість сприйняття читачем книги  та подовжують вплив змісту книги на читача, його свідомість та почуття.

Індивідуальне керівництво читанням вимагає від бібліотекаря творчості й майстерності, знання літератури й свого читача.

При існуючій сьогодні тенденції посилення популярності активних форм спілкування правомірно визначити роль масової роботи в керівництві читанням як провідну в цій справі. Під час проведення масових заходів у структурі спілкування мають місце і інформаційні процеси, і міжособистісні відносини, і емоційний вплив читачів і бібліотекаря один на одного. Масові форми забезпечують найбільш сприятливі умови для спілкування, прямого або непрямого, погодженого або конфліктного. Інтерес до екології людини, її фізичного і духовного середовища викликав до життя форми, що створюють умови для знайомства, вільного обміну думками, виявлення творчого інтелектуального потенціалу людини.

Основними формами масового керівництва читанням дітей  вважаємо  Всеукраїнську акцію «Живи, книго», тижні книги, бібліотечні уроки, книжкові виставки, огляди літератури, цикли читань, обговорення книг, різноманітні літературні свята та ігри, літературні клуби, театралізовані свята-вистави, конкурси малюнків тощо…

З усього вищезазначеного ми можемо зробити такі висновки. У 21 столітті дуже важко відвернути дітей від усепоглинаючих інноваційних технологій і притягти у сховища книжок. Бібліотекарі, вчителя розуміють труднощі залучення сучасних дітей до читання, б'ють тривогу. Тож у нашій стабільній роботі дуже важливо використовувати всі доступні, цікаві для школярів форми і методи роботи, здатні залучити їх до читання. Зв'язати бібліотечну діяльність із педагогічною, проявити майстерність , щоб відкрити дитині прекрасний світ книжки, прагнути  бути не просто людиною, що видає книжки, а радником і наставником. Адже від нас залежить, яким буде наше майбутнє покоління.

З досвіду роботи

Коробки Тамари Борисівни